Гіпсокартонні роботи - Влаштування підвісних стель
 
Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 178
Статистика
Форма входу
Влаштування підвісних стель
Підвісні плоскі стелі поділяють на дві групи:

І — стелі із закритим однорівневим або дворівневим каркасом, до якого за допомогою шурупів прикріплюють ГКП;

ІІ — стелі з відкритим (металевим) каркасом та укладеними на нього стельовими плитами різного призначення.

До елементів підвісних стель належать елементи основних і тримальних балок, виготовленних з металевого стельового СD-профілю з оцинкованої сталі завтовшки 0,6 мм або дерев’яних брусків, комплектів кріпильних елементів — різних підвісів із затискачами, тяг, з’єднувальних муфт, анкерів, хомутів, скоб.

Металеві каркаси влаштовують однорівневими у вигляді рам і дворівневими.

Дерев’яні каркаси влаштовують дворівневими.

До тримальної (базової) основи каркаси підвісних стель прикріплюють за допомогою підвісів.

Серед плоских підвісних стель із закритим каркасом в Україні за кращі визнають такі серії:
  • стеля дворівнева з дерев’яним каркасом D111;
  • стеля дворівнева з металевим каркасом D112;
  • стеля однорівнева з металевим каркасом D113.
Улаштування підвісної стелі з дворівневим дерев’яним каркасом (D111)
Конструкція підвісної стелі з закритим каркасом серії D111 — дерев’яний каркас із брусків прямокутного перерізу 50 × 30 мм із закріпленими на ньому ГКП 12,5 мм (для ГВЛ — 10 мм). Маса 1 м2 стелі — близько 13,0 кг.

Відстань між:
підвісами залежить від навантаження, при масі 1 м2 до 13 кг складає ≤ 850 мм;
основними брусками ≤850 мм;
тримальними брусками ≤500 мм при поперечній схемі монтажу ГКП, а при поздовжній ≤ 400 мм;
крок кріплення ГКП до брусків самонарізними гвинтами 150—200 мм.

Застосовують стелі D111 у невеликих вузьких приміщеннях з обмеженою висотою стелі (рис. 2.3.5).



Рис. 2.3.5. Конструкція каркаса стелі серії D111:
1 — основний брусок; 2 — тримальний брусок; 3 — ГКП

Монтаж каркаса

Використання прямих підвісів дає можливість швидко та просто вирівняти дерев’яну обрешітку.

У місцях розмітки стелі за допомогою перфоратора роблять отвори діаметром 6 мм і глибиною 40—60 мм (рис. 2.3.6).



Рис. 2.3.6. Пробивання перфоратором отворів у стелі

Закріплюють прямий підвіс дюбелем «Кнауф» BZN 6-5 (рис. 2.3.7).



Рис. 2.3.7. Закріплення на стелі прямих підвісів

Відгинають прямий підвіс під кутом 90° (рис. 2.3.8).



Рис. 2.3.8. Відігнуті прямі підвіси під кутом 90°

Прикріплюють основний брусок до прямих підвісів самонарізними гвинтами TN 3,5 × 25 мм (рис. 2.3.9).



Рис. 2.3.9. Кріплення основного бруска:
1 — ГКП; 2 — тримальний брусок (50 × 30); 3 — основний брусок (50 × 30); 4 — прямий підвіс; 5 — шуруп TN; 6 — армувальна стрічка

До змонтованих основних брусків самонарізними гвинтами TN 4,3 × 55 закріплюють тримальний брусок (рис. 2.3.10).



Рис. 2.3.10. Кріплення тримального бруска

Виконують контроль якості змонтованого каркаса:
  • перевіряють міцність кріплення каркаса;
  • вивіряють горизонтальне положення брусків;
  • перевіряють кроки установлення елементів каркаса.

Монтаж підвісних стель «Кнауф» здійснюється у період виконання опоряджувальних робіт (у зимовий період при підключеному опаленні) при температурі не менш ніж +10 °С, коли всі «мокрі» процеси завершено, виконано розведення електричних, вентиляційних і сантехнічних систем.

Монтаж гіпсокартонної обшивки

Перед тим як почати монтаж ГКП, слід розмістити всю електропроводку з дотриманням техніки безпеки. В отвори для світильників трохи витягують кабелі.

Плити «Кнауф» прикріплюють самонарізними шурупами ТN 3,5 × 35 з кроком 170 мм до тримальних брусків, поздовжні кромки плит розміщують перпендикулярно тримальним брускам (рис. 2.3.11).



Рис. 2.3.11. Кріплення ГКП до тримального каркаса:
1 — ГКП; 2 — прямий підвіс; 3 — основний брусок; 4 — тримальний брусок; 5 — шуруп TN; 6 — роздільна стрічка

Стик ГКП має розташовуватися на перетині кромок зі зсувом.

Улаштування підвісної стелі з дворівневим металевим каркасом (D112)
Конструкція — дворівневий металевий каркас зі стельового CD-профілю 60 × 27, прикріплений до тримальної конструкції прямими підвісами, на якому закріплені ГКП. Маса 1 м2 стелі — близько 13 кг. Стеля D112 – «плаваюча», тобто не прикріплена жорстко до стіни, що дозволяє запобігти появі тріщин при усадці будівлі.

Стеля D112 також може бути виконана за допомогою швидкого підвісу, який прикріплюють до міжповерхового перекриття, закріплення на підвісах основних профілів. До основного профілю за допомогою дворівневого з’єднувача прикріплюють тримальні профілі (рис. 2.3.12).



Рис. 2.3.12. З’єднання основного та тримального профілю за допомогою дворівневого з’єднувача:
1 — дворівневий з'єднувач; 2 — основний профіль; 3 — тримальний профіль; 4 — підвіс-ноніус

Монтаж стелі D112 починається після виконання розмітки місць закріплення підвісів до перекриття, як і в попередньому випадку, й осей основних профілів, відстань між якими не має перевищувати 1000 мм.

Відстань між точками кріплення каркаса стелі D112 до перекриття складає:
900 мм при одношаровій обшивці каркаса;
750 мм при двошаровій.

Тримальні профілі закріплюють з кроком 500 мм. Відстань між крайніми основними і тримальними профілями та стінами не має перевищувати 100 мм.

Монтаж каркаса

Підвішування основних профілів каркаса до міжповерхового перекриття здійснюють за допомогою прямих підвісів П (довжина від 4 до 12 см), швидких підвісів Т і кронштейнів (довжина від 12 до 150 см) та анкерних підвісів із затискачем.

Згідно з розміткою свердлять отвір діаметром 6 мм та глибиною 40 мм. Вставляють у вушко тяги анкер-клин (анкерний дюбель), забивають його в отвір молотком до фіксації (рис. 2.3.13).



Рис. 2.3.13. Установлення швидких підвісів

Надівають на тягу підвіс, при цьому утримуючи пружину затискача у стиснутому положенні. Регулюють необхідну висоту. Для фіксації відпускають пружину затискача. Якщо тяга підвісу дуже довга і заважає подальшому монтажу, її відгинають убік (рис. 2.3.14).



Рис. 2.3.14. Тягу швидкого підвісу, якщо вона дуже довга, відгинають убік

Встановлюють основний CD-профіль 60 × 70 та закріплюють його у підвісі (рис. 2.3.15). Довжина основного профілю має бути на 10 мм меншою за довжину приміщення.



Рис. 2.3.15. Закріплення основного CD-профілю 60 × 70 у підвісі

Тримальний CD-профіль 60 × 70 закріплюють на основному за допомогою дворівневого з’єднувача (рис. 2.3.16).



Рис. 2.3.16. Закріплення тримального CD-профілю 60 × 70 за допомогою дворівневого з’єднувача на основному профілю

Монтаж гіпсокартонної обшивки

Перед тим як змонтувати ГКП, прокладають заплановану електропроводку з дотриманням техніки безпеки. Усі кабелі пропускають через спеціальні кабель-канали. Вони не повинні стикатися з гострими краями каркаса та пролягати всередині профілю, щоб не пошкодити ізоляцію. Якщо отвір у ГКП для світильника вирізуватиметься після її монтажу, слід переконатися, що не пошкоджено кабель (рис. 2.3.17).



Рис. 2.3.17. Перевірка кабеля для світильника

Якщо передбачено проектом, укладають ізоляційні матеріали разом із закріпленням ГКП.

За допомогою телескопічного підйомника, метростата, підпорок ГКП розміщують у проектне положення (рис. 2.3.18).



Рис. 2.3.18. Телескопічний підйомник

Розкладення ГКП виконують по світлу, тобто поздовжні їх кромки розміщують перпендикулярно вікну. У разі, коли в приміщенні декілька вікон на суміжних стінах, розкладення ГКП виконують по довжині кімнати.

Прикріплюють ГКП до каркаса саморізами TN 3,5 × 25 з кроком 150 мм зі зсувом у суміжних листах. Відстань від обклеєного краю ГКП не менше 10 мм та не менш ніж 15 мм від обрізаного краю. Шуруп має бути заглибленим не менш ніж на 1 мм у ГКП для подальшого шпаклювання (рис. 2.3.19).



Рис. 2.3.19. Положення саморіза TN 3,5 × 25 у ГКП

ГКП до напрямних профілів прикріплюють за допомогою шуруповерта (рис. 2.3.20).



Рис. 2.3.20. Прикріплення ГКП до напрямних профілів

При закріпленні ГКП завтовшки 12,5 мм крок закріплення її самонарізними шурупами МN має складати 200 мм. Закріплення виконують з урахуванням виду кромок ГВЛ:
фальцева кромка (рис. 2.3.21);



Рис. 2.3.21. Загальний вигляд з’єднання ГКП з фальцевою кромкою
пряма кромка (рис. 2.3.22).



Рис. 2.3.22. Загальний вигляд з’єднання ГКП з прямою кромкою

Схеми конструктивних вузлів з’єднань підвісної стелі наведено на рис. 2.3.23—2.3.26.



Рис. 2.3.23. Прилягання тримального профілю до стіни:
1 — роздільна стрічка; 2— основний CD-профіль 60 × 27; 3 — дворівневий з’єднувач CD-профілів; 4 — тяга підвісу; 5 — анкерний підвіс із затискачем для CD-профілів 60 × 27; 6 — тримальний CD-профіль 60 × 27; 7 — шуруп TN до профілю не прикріплюють



Рис. 2.3.24. Прилягання основного профілю до стіни:
1 — основний CD-профіль 60 × 27; 2 — дворівневий з’єднувач CD-профілів; 3 — анкерний підвіс із затискачем для CD-профілів 60 × 27; 4 — тяга підвісу; 5 — тримальний CD-профіль 60 × 27; 6 — шуруп TN



Рис. 2.3.25. Кріплення основного профілю за допомогою швидкого підвісу:
1 — ГКП; 2 — тримальний CD-профіль; 3 — дворівневий з’єднувач CD-профілів; 4 — основний CD-профіль; 5 — анкерний підвіс із затискачем для CD-профілів; 6 — тяга підвісу; 7 — шуруп TN; 8 — шпаклівка



Рис. 2.3.26. Кріплення основного профілю за допомогою прямого підвісу:
1 — тримальний CD-профіль; 2 — дворівневий з’єднувач CD-профілів; 3 — шуруп LN; 4 — основний CD-профіль; 5 — прямий підвіс; 6 — шуруп ТN; 7 — шпаклівка

У випадку, коли довжина стелі більша за 15 м, необхідно влаштовувати деформаційні шви (рис. 2.3.27).



Рис. 2.3.27. Деформаційний шов:
1 — однорівневий з’єднувач CD-профілів; 2 — основний CD-профіль 60 × 27; 3 — прямий підвіс; 4 — дворівневий CD-з’єднувач; 5 — смуга ГКП; 6 — тримальний CD-профіль 60 × 27; 7 — шуруп ТN
Улаштування підвісної стелі з однорівневим металевим каркасом (D113)
Основні та тримальні CD-профілі 60 × 27 знаходяться на одному рівні та скріплюються між собою однорівневим з’єднувачем (рис. 2.3.28). По периметру основні та тримальні CD-профілі 60 × 27 спираються на напрямний UD-профіль 28 × 27.



Рис. 2.3.28. Однорівневий з’єднувач

У залежності від висоти приміщення та його призначення проектуються різні варіанти закріплення стелі D113 до перекриття будівель, наприклад:
за допомогою тяги та підвісу із затискачем — стеля D113 — Р2 (рис. 2.3.29);



Рис. 2.3.29. Кріплення каркаса стелі D113 за допомогою тяги та підвісу:
1 — швидкий підвіс; 2 — однорівневий затискач; 3 — профіль; 4 — ГКП
за допомогою прямого підвісу — стеля D113 — Р3 (рис. 2.3.30).



Рис. 2.3.30. Кріплення каркаса стелі D113 за допомогою прямого підвісу:
1 — прямий підвіс; 2 — однорівневий затискач; 3 — профіль; 4 — ГКП

Відстані між крайнім тримальним профілем і стінкою відміряють не більше 100 мм, а між основним профілем і стіною — 70 мм, оскільки при влаштуванні підвісної стелі скошену кромку крайніх ГКП зрізають на 30 мм.

Виконують розмічування стелі на перекритті та стінах так, як і для стелі D112. Розмічування стелі завершують проведенням на стінах горизонтальних ліній, які вкажуть нижню границю UD-профілю.

Монтаж каркаса підвісної стелі

Прикріплюють підвіси до перекриття згідно з розміткою (рис. 2.3.31) (при використанні прямих підвісів слід закріплювати їх обов’язково через ущільнювальну звукоізоляційну стрічку).



Рис. 2.3.31. Прикріплення підвісу до перекриття

Напрямний UD-профіль 28 × 27 закріплюють до стіни через звукоізоляційну стрічку дюбелями з кроком не більш як 500 мм (не менше трьох на одній стіні), а до ГКП — саморізами.

Монтують на них основні CD-профілі та вирівнюють їх по горизонталі та проектному положенню. Довжина профілю має бути менше довжини приміщення на 10 мм.

При закріпленні профілів прямими підвісами вирівнювання виконують таким чином:
відступають 10 мм від кінця першого CD-профілю та напроти на UD-профілі знизу у полицю вкручують саморіз LN9 не до кінця. Так само роблять на протилежній стіні. Натягують на ці саморізи жилку перпендикулярно CD-профілю так, щоб вона торкалася полиці UD-профілю. «Підошва» кожного змонтованого CD-профілю має бути вище неї на 0,5—1 мм (рис. 2.3.32);



Рис. 2.3.32. Положення жилки при перевірці положення CD-профілю в горизонтальній площині
тимчасово закріплюють профілі на підвісах (наприклад, вставивши шурупи у ребра підвісів, для того щоб профілі лежали на них);
фіксацію вирівняних профілів краще виконувати вдвох. Кожен профіль вирівнюють по всій довжині. Помічник контролює зазор і паралельність «підошви» профілів. На один підвіс необхідно два саморізи;
під час монтажу основного профілю за допомогою швидкого підвісу з анкерним фіксатором анкерний підвіс вставляють в основний профіль таким чином, щоб у пази підвісу потрапили загнуті верхні краї профілю. Необхідно стежити за тим, щоб основний профіль був розташований паралельно розмітці та стіні (рис. 2.3.33).



Рис. 2.3.33. Положення основного профілю

На змонтований основний профіль за допомогою однорівневого з’єднувача закріплюють тримальні профілі. При навантаженні підвісної стелі понад 25 кг/м2 бокові сторони однорівневого з’єднувача додатково закріплюють до тримального профілю шурупами LN 9.

Для з’єднання CD-профілів по довжині використовують подовжувачі для цих профілів. Подовжувач вставляють у з’єднувані профілі до фіксації та прикріплюють шурупами LN 9. Поблизу цього з’єднання встановлюють підвіс.

Прилягання стелі D113 до суміжних стін наведено на схемах (рис. 2.3.34, 2.3.35).



Рис. 2.3.34. Схема прилягання тримального профілю стелі D113 до суміжної стіни:
1 — дюбель; 2 — відстань до осі тримального профілю (≤ 1200); 3 — UD-профіль 28 × 27; 4 — тримальний CD-профіль; 5 — шуруп TN (до профілю не прикріплюється)



Рис. 2.3.35. Схема прилягання основного профілю стелі D113 до суміжної стіни:
1 — дюбель; 2 — UD-профіль 28 × 27; 3 — основний профіль; 4 — однорівневий CD-з’єднувач профілів; 5 — тримальний CD-профіль 60 × 27; 6 — шуруп TN

При навантаженні на підвіс до 40 кг стик поздовжніх кромок ГКП виконують згідно з кресленням (D113-A3) (рис. 2.3.36).



Рис. 2.3.36. Прямий підвіс при навантаженні до 40 кг:
1 — ГКП; 2 — тримальний CD-профіль 60 × 27; 3 — шуруп LN; 4 — прямий підвіс; 5 — з’єднувач CD-профілів однорівневий; 6 — основний CD-профіль 60 × 27; 7 — шуруп TN

Під час монтажу стелі з навантаженням на швидкий підвіс анкерного типу 25 кг стик поздовжніх кромок виконують згідно з кресленням (D113-В1) (рис. 2.3.37).



Рис. 2.3.37. Швидкий підвіс при навантаженні до 25 кг:
1 — ГКП; 2 — тримальний CD-профіль 60 × 27; 3 — однорівневий з’єднувач CD-профілів; 4 — анкерний підвіс із затискачем для CD-профілів 60 × 27; 5 — тяга підвіс; 6 — основний CD-профіль 60 × 27; 7 — шпаклівка; 8 — шуруп TN




У наш час всі хочуть мати рівний і красивий стелю. Дана проблема вирішується декількома способами, такими як обштукатурювання стелі з подальшим шпатлюванням і забарвленням, пристрій натяжної стелі і пристрій стелі з гіпсокартону.
Більш ретельно розглянемо пристрій стель з ГКЛ.
Для його пристрою нам потрібні наступні інструменти:




1. Перфоратор
2. Шуруповерт або дриль
3. Рівень-правило
4. Лазерний рівень або водяний
5. Молоток
6. Плоскогубці
7. Ножиці по металу
8. Шнур-відбійник

 У першій стадії робіт нам необхідно точно розрахувати необхідний матеріал. Розмір стандартного аркуша ГКЛ 120 * 2500, тобто 3 квадратних метра. Розрахунок слід проводити не по квадратах, а за фактичними сторонам площі. Довжина стандартних профілів складає три метри, є два види профілів, це стельові профілю і напрямні. Направляючі профілю кріпляться дюпель-пробками по периметру кімнати, виходячи з цього і виробляємо розрахунок напрямних профілів. Стельові профілі кріпляться через кожні 60 сантиметрів, причому в дві сторони, тобто після монтажу виходить конструкція складається з однакових квадратів. На перетині стельових профілів встановлюється кріплення типу «краб», також для кріплення стельових профілів до стелі використовуються прямі підвіси або, якщо необхідно низько опустити стелю, то підвіси типу «метелик». Підвіси розраховуються з розрахунку 1 підвіс на 1 погонний метр профілю, а краби відповідно за кількістю точок перетину стельових профілів.
Приступаємо до монтажу 
Знаходимо найнижчу точку стелі за допомогою лазерного або водяного рівня. Для цього відзначаємо на стіні за допомогою лазерного або водяного рівня точки знаходяться на одній площі. За допомогою шнура-відбійника позначаємо лінії на стіні, які будуть надалі позначатися як лінії прив'язки, чим точніше ви зробите ці лінії, тим рівніше і точніше у вас буде стеля.Відступаємо від найнижчої точки стелі п'ять сантиметрів, і відзначаємо по периметру приміщення суцільну лінію, паралельну лінії прив'язки. Це буде нижня площина профілів. Кріпимо по периметру направляючий профіль за допомогою перфоратора і дюбель-пробок. 
 В відбиваємо на стелі лінії через кожні 60 сантиметрів в одну сторону, по цих лініях кріпимо підвіси через 60-80 сантиметрів на дві дюпель-пробки кожен. Після цього кріпимо стельові профілю вставляючи їх кінцями в пази направляючого профілю та зміцнюючи до підвісів з двох сторін. Якщо довжина кімнати більше 3х метрів то слід скористатися спеціальними з'єднувачами для стельових профілів. Після цього кріпимо на стельових профілях кріплення типу «краб» і кріпимо профілю відповідного розміру в напрямку перпендикулярному напрямку профілів, встановлених спочатку. В результаті у вас повинна вийде чарункова структура, з клітинами 50 на 60 сантиметрів. При роботі частіше користуйтеся рівнем-правилом, для уникнення подальшої кривизни стелі.
Після монтажу профілів приступайте до обшивки гіпсокартоном. Для цього використовуйте шуруповерт або дриль із спеціальною битою «РН2» і саморізи по металу довжиною близько 23 мм. При кріпленні слід звернути увагу на те щоб краї плит ГКЛ збігалися з профілями, тому що інакше ГКЛ не буде міцно закріплений, що може привести до подальших тріщинах на стелі. Після кріплення ГКЛ необхідно завальцювати короткі краю (120см) під кутом в 45 градусів за допомогою ножа, це потрібно для подальшої обробки стелі.

Існує два варіанти стелі D146 з модульним розміром 600 × 600 мм та 600 × 1200 мм. Ці стелі мають відкритий каркас, виготовлений з оцинкованих деталей, видимі поверхні яких мають спеціальне декоративне покриття білого кольору. На каркас укладаються стельові плити, що мають заводське опорядження (наприклад, зі структурованою чи перфорованою поверхнею). Такі конструкції покращують звукопоглинання у приміщенні і використовуються у промислових офісах, магазинах, лікарнях. Маса 1 м2 — близько 13 кг.

Основними елементами каркаса стель є:
основний Т-подібний профіль з перерізом 24 × 32 мм та задовжки 3600 мм;
поперечний Т-подібний профіль з перерізом 24 × 32 × 1200 мм;
поздовжній Т-подібний профіль (рис. 2.4.1) з перерізом 24 × 32 × 600 мм, які закріплюються за допомогою швидких підвісів із затискачем і тяги або ноніусу;
Рис. 2.4.1. Т-подібний профіль
обшивального кутового профілю 19 × 24 × 3000 мм, анкерних елементів і дюбелів (рис. 2.4.2).
Рис. 2.4.2. Обшивальний кутовий профіль

Матеріали стельових плит, їх різновиди й основні властивості

Найбільше поширення мають плити з мінеральної вати «Екомін» і «Терматекс».

Плити «Екомін» мають товщину 13 мм, вологостійкість до 70 % відносної вологості повітря, категорія будматеріалів — важкогорючі. За дизайном поверхні вони поділяються на:
зі структурованою поверхнею — «Планет»;
з дрібноструктурованою — «Орбіт»;
з дрібноперфорованою — «Філігран».

Плити «Терматекс» мають вологостійкість до 90 % відносної вологості повітря, товщина — 15, 19, 40 мм, категорія будматеріалів — важкогорючі. За дизайном ці плити поділяються на стандартні та спеціальні. До стандартного дизайну належать плити:
шумовідбивні — «Шліхт», «Стратос», «Файнстратос» і «Лагуна»;
шумопоглинальні — «Стратос перфорований» «Файнстратос перфорований», «Лагуна перфорована», «Файнгелохт»;
високошумопоглинальні — «Фреско», «Файнфреско», «Сатурн».

До спеціального дизайну належать плити:
«Модена» — тренто, метро, просто, сенсо;
«Баварія» — квадратна гострокутна, квадратно-заокруглена, стільникова, восьмикутна;
«Ранура» — паралельно-прорізна, квадратно-прорізна;
«Варіолайн» — каро, каро-аншлюс, боген, боген-аншлюс.

Ці плити широко використовуються в приміщеннях промислових, цивільних і житлових будинків.

Плити АМF «Комбіметал» виготовляються з металу і мінеральної вати – мають добрі шумовідбивні і декоративні властивості.

Плити «Фібракустик», «Міраж» виготовляються з тонких волокон деревини, зв’язаних сірим або білим цементом. Вони застосовуються в приміщеннях з відносною вологістю повітря до 100 %. Їх відмінні протиударні, звукопоглинальні та теплозахисні властивості дозволяють використовувати їх у плавальних басейнах, саунах, спортивних залах.

Плити «Голуб», «Квадріл», «Регула» виготовляються з гіпсу і мають дуже добрі звукопоглинальні, бактеріостатичні і фунгіцидні властивості, що дозволяє використовувати їх у лікарнях, кухнях, аптеках, лабораторіях — у приміщеннях з відносною вологістю повітря 70 %.

Транспортування та зберігання плит

Плити одного розміру, виду, типу укладаються в пачки, які обгортають у поліетиленову плівку. По кутах пачки встановлюють картонні прокладки, щоб запобігти пошкодженню кутів плит. На кожній пачці має бути приклеєна або вкладена етикетка, в якій зазначається:
найменування виробника, його товарний знак та адреса;
найменування продукції і умовне позначення;
дата виготовлення;
кількість плит у штуках чи у квадратних метрах.

При транспортуванні пачки з плитами формуються в пакети, тобто укладаються на дерев’яний піддон. Пакети обв’язуються поліпропіленовою стрічкою й упаковуються в поліетиленовий пакет або поліетиленову термоусадочну плівку.

Кожний транспортний пакет маркується ярликом, у якому зазначаються всі дані етикетки пачки, а також номер партії і кількість пачок.

На кожному пакеті має бути нанесено маркування за ГОСТ 14192—96 та маніпуляційні знаки: «Крихке. Обережно» і «Берегти від вологи».
<
Пошук
Годиник
Календар
Погода
 
 
Середа В.В. © 2016
Безкоштовний хостинг uCoz